1. Загальна характеристика
1.1. Мурашина кислота (НСООН, СН2О2), молекулярна маса 46,03, щільність 1,2126 г/см3, безбарвна рідина з різким запахом, температура кипіння 100,8 °С, температура плавлення 8,4 С.
1.2. Для обробки бджіл, уражених вароатозом, застосовується технічна мурашина кислота марки А (вищий і перший сорт) та марки В, ГОСТ 1706-78, а також мурашина кислота ЧДА (чистий для аналізу), ГОСТ 5848-73 у концентрації 86,5%-99,7%. Випаровування кислоти в вулику має бути близько 10 мл/добу.
2. Порядок застосування
2.1. Мурашину кислоту для лікування бджіл при варроатозі застосовують при температурі навколишнього повітря від 14 до 25 С у весняну годину (після масового обльоту бджіл) і в літньоосінній період (після відкачування меду).
2.2. Мурашину кислоту, поміщають у пчелині сім'ї навесні двічі з інтервалом 12 днів терміном на 3-5 днів, а осенью одноразово на 3-5 днів.
2.3. Під час обробки пчелиних сімей мурашиною кислотою верхні льотки на вулицях повинні бути відкриті.
2.4. Мурашину кислоту застосовують у поліетиленових пакетах розміром 20 X 30 див. у плоских флаконах з діаметром шийки близько 2 см або поліетиленових побутових кришках діаметром 9 див
2.4.1. У пакети вкладають 2-3 картонні пластини розміром 15 X 25 см, товщиною 3-5 мм і вливають у них 30-50 мл мурашиної кислоти. Після вбирання пластинами всієї кислоти пакет закривають, двічі перегинаючи його верхній край. Перед застосуванням у пакетах проробляють 1-3 відверстия (залежно від сили сім'ї) діаметром 1,5 см, потім їх поміщають зверху на соторамки відверстиями вниз і ближче до задньої стінки вулика. Під пакет підкладають дві дерев'яні рамки.
2.4.2. У флакони наливають 30-50 мл мурашиної кислоти, вставляють у них кручені марлеві гноти завтовшки, що відповідає діаметру горловини. Довжина гнота повинна бути на 3-5 см більше за висоту флакона. Гніт просочують кислотою шляхом занурення його пінцетом у флакон. Один кінець гнота витягають зовні та розкручують над шийкою. Флакон підвішують до верхнього бруска порожньої рамки та розміщують збоку гнізда.
2.4.3. Порожню поліетиленову побутову кришку ставлять біля вулика на соторамки, наливають у неї 30 мл мурашиної кислоти і накривають картоном розміром 10 X 10 див.
2.5. Обробку бджолиних сімей проводять в такий спосіб. З вулика знімають кришку, подушку, що утеплює, холстик і обкурюють бджіл димом з димаря. Заправлений мурашиною кислотою пакет, флакон або кришку поміщають у вулик, як зазначено в пунктах 2.4.1., 2.4.2., 2.4.3., потім на соторамки кладуть полотно, утеплюють і закривають вулик.
2.6. Мед, отриманий від бджолиних сімей, що піддалися обробці, використовують у їжу без обмежень.
3. Запобіжні заходи
3.1. При роботі з мурашиною кислотою необхідно дотримуватися запобіжних заходів: до роботи допускаються особи, які пройшли спеціальний інструктаж; обробку бджіл проводять у халатах, прогумованих фартухах, гумових рукавичках, окулярах та респіраторах; розфасовку проводять у витяжній шафі або на відкритому повітрі; уникають потрапляння препарату на шкіру, одяг та в очі; після роботи спецодяг потрібно зняти, руки та обличчя ретельно вимити, рот прополоскати водою.
3.2. При попаданні мурашиної кислоти на шкіру її негайно змивають великою кількістю холодної води, потім водою з милом.
3.2.1. У разі відрування мурашиною кислотою необхідно провести обильне промивання шлунка водою, прийняти всередину яєчний білок або слизові відвари, негайно звернутися до лікаря (вводять камфору, ізотонічний розчин натрію хлориду, внутрішньовенно — 10 мл 10% хлористого кальцію); блювотні засоби протипоказані.